Погляд вченого-релігієзнавця на рятувальні заходи, що проводяться Тенрікьо після стихійного лиха

Як ми вже повідомляли у квітні, CNN – міжнародна американська теле- та радіомовна компанія – розмістила у своєму блозі “Belif” статтю, присвячену рятувальним роботам(заходам), що виконує Загін Тенрікьо Спецпризначення при Стихійних Лихах Хінокісін, а також самому вченню хінокісін. Стаття була опублікована завдяки зусиллям доктора Барбари Амброс, доцента з Азіатських Релігій при факультеті Релігієзнавства  Університету Північноі Кароліни. Відвідавши Батьківський Дім – Дзібу, у липні з метою наукового дослідження, вона дала інтерв’ю і детальніше розповіла про свою статтю, а також поділилась міркуваннями щодо рятувальних робіт, які проводяться послідовникамиТенрікьо, з точки зору вченого- релігієзнавця. Нижче наведено переклад інтерв’ю, опублікованого у газеті Тенрі Дзіхо за 28 липня.

Чи не могли б Ви поділитися більш детально метою Вашої статті “Нові Японські Релігії – Великий Внесок у Вирішенні Стихійного Лиха”, що була опублікована у блозі CNN?

Незабаром після землетрусу, американські ЗМІ почали зв’язуватися з вченими у пошуках інформації про японські релігії та їх реакцію на катастрофу. Я також опинилась у числі вчених, тому що є спеціалістом з Нових Японських Релігій та президентом Товариства з Дослідження Японських Релігій в Америці. Майже у той же час, американські масс-медіа досить кволо та однобічно висвітлили реакцію японських релігій, розповівши лише про те, що Буддистська організація була перезавантажена проведенням похорон жертв катастрофи.

Одним із суттєвих та несамовитих аспектів катастрофи 11 березня є те, що загинуло та зникло безвісти понад 20 тисяч чоловік. Питання життя і смерті, фактично, одне з головних тем у дослідженні релігій.

На прикладі буддистських похорон, згаданих мною раніше, бачимо, що американські ЗМІ в основному орієнтувалися на дії японських релігійних організацій, пов’язані зі смертю. Продивляючись ці новини, я твердо була переконана -ці релігії не обмежуються лиш подібною діяльністю, повинно бути багато інших релігійних організацій, що беруть активну участь у рятувальних роботах на постраждалих територіях.

Я вважаю, що суттєвою метою релігії є наділення змістом смерті людини і одночасно, сприяння благополуччю людей та суспільства. Тому було б досить раціонально, якби новини відображали участь релігійних організацій Японії у допомозі тим, хто вижив після землетрусу та цунамі, а також тим, хто втратив сім’ю і дім. У Японії ЗМІ особливо нехтували висвітленням рятувальних робіт, що проводилися Новими Релігіями, такими як, наприклад, Тенрікьо. І я вирішила відновити справедливість по відношенню до цих груп.

Як Ви дізнавались про рятувальні роботи, що проводяться Тенрікьо?

По-перше, я вивчила всю інформацію на сайтах ГоловногоУправління Тенрікьо та Головних Місіонерських Управлінь в Америці, а також у соцмережі Facebook. По суті, Тенрікьо була у числі перших груп на шляху мого дослідження рятувальних робіт, що їх проводять релігійні організації. Це пов’язано з тим, що я і раніше була знайома з тенрійською релігією.

Будучи ще студенткою Колумбійського Університету, я почала цікавитися культурою Японії та вивчила японську мову, а також гру на сякухаті (японська сопілка) у Нью-Йоркському Культурному Інституті Тенрі. Так відбулося моє перше знайомство з Тенрікьо. Навчаючись в аспірантурі, я продовжила дослідження релігій Азії та поглиблено зацікавилась практикою паломництва і релігійними святинями. Саме тоді я дізналася про тенрійське “повернення до Дзіби” (паломництво у Дзібу), про що й написала дослідницьку роботу.

Це мій третій візит у Головний Храм Управління Тенрікьо. Відвідавши його сьогодні, я була зворушена тим, наскільки щиро послідовники виконують Службу, а розмір Храму в котре навіяв на мене благоговіння. Мені здається, жодна релігійна споруда у Японії не може конкурувати з цією. Пам’ятаю, що мене дуже вразив той факт, що Храм був возведенний в основному працею хінокісін, пожертвуванням добровільноі праці, через яку послідовники висловлюють свою вдячність Вищій Силі. Також мене зацікавив Загін Тенрікьо Спецпризначення при Стихійних Лихах Хінокісін (ЗТСпСЛХ), дії якого продиктовані вченням хінокісін – про що свідчить сама назва.

Як Ви розглядаєте дії ЗТСпСЛХ з точки зору вченого-релігієзнавця?

Мені важко судити про маштаб їхньої праці, тому що я не повністю знайома із заходами, які проводить Загін. Але з тих прикладів, що мені довелося побачити, я з впевненістю можу сказати: те, що вони роблять, є досить відмінним та прогресивним у порівнянні з іншими релігійними та волонтерськими організаціями. Інші релігійні організації направляли у район стихійного лиха необхідну їжу, воду, а також забезпечували тимчасовий притулок для постраждалих, в той час як ЗТСпСЛХ був однією з небагатьох релігійних груп, що у короткий проміжок часу самостійно допомагала розчищати завали та відновлювати інфраструктуру у зоні стихійного лиха.

Перше про що я дізналася, вивчаючи інформацію про ЗТСпСЛХ, це те, що загін з Єпархії у Ніігата виїхав на місце катастрофи з усіма необхідними матеріалами та питною водою відразу після трагедії. Пізніше, у газеті Тенрі Дзіхо, я прочитала, що загони з інших префектур також виїхали у постраждалі райони і провели масштабні рятувальні роботи з залученням важкої техніки. У газеті також повідомлялось, що мешканці регіону були безмежно вдячні Загону Тенрікьо.

Більш за все мене вразило те, що члени ЗТСпСЛХ постійно задіяні у рятувальних роботах, причому при спілкуванні з представниками офіційної влади, вони вказують, що виконують свій обов’язок перш за все як послідовники Тенрікьо. Наскільки мені відомо, подібний загін було організовано не лише в Японії, а і за її межами. Мене зворушив той факт, що тайванський підрозділ ЗТСпСЛХ направив своїх людей у постраждалі райони, де вони спільно працювали з японськими представниками Загону.

Так як я не є теологом Тенрікьо і ніколи не була у місцях надання допомоги ЗТСпСЛХ, то я знаходжу досить важким завданням давати об’єктивну оцінку релігійному змісту Загону, а також вченню “духу хінокісін“, що стоїть за їх діями. Але у той же час, мені хочеться відмітити, що члени ЗТСпСЛХ, маючи перевагу у організації професійної робочої сили, вселяють мужність та віру у жертв катастрофи.

Чи плануєте Ви продовжити дослідницьку роботу, присвячену рятувальним заходам, що проводить Тенрікьо, зокрема ЗТСпСЛХ?

Так, я планую продовжити свою роботу і сподіваюсь, що у майбутньому моя праця допоможе розвіяти стереотипи та забобони, пов’язані з Новими Японськими Релігіями. Мені здається, що суттєвою проблемою є те, що Ваші ЗМІ зовсім не приділяють увагу рятувальним роботам, що проводяться Новими Релігіями. Брак інформації може призвести до того, що рятувальники не матимуть можливості дістатися тих, хто дійсно потребує допомоги.

Як я вже згадувала раніше, головна мета релігії – це служіння на благо людей та суспільства, і я впевнена, що релігійні організації мають можливість надати підтримку різного роду, наприклад, психологічну допомогу постраждалим після катастрофи в Японії. В одній із статей Тенрі Дзіхо розповідалось, що співробітники управління по роботі з молоддю, а також професійні консультанти поїхали у евакуаційні пункти для підтримки дітей. Я дуже сподіваюсь, що віруючі люди Японії будуть всіляко підтримувати жертв катастрофи.

Наступної весни відбудеться велика наукова конференція з питань Азіатських релігій. На цій конференції будуть представлені доповіді про те, як різні релігійні організації відреагували на катастрофу в Японії. Я планую здійснити доповідь на тему рятувальних робіт, які проводить Тенрікьо, а особливо ЗТСпСЛХ. Зараз, я намагаюсь поглибити свої знання у цьому питанні, читаючи статті з даної теми у Тенрі Дзіхо, а також книгу під назвою Kaketsukeru shinkoshatachi – Tenrikyo saigai kyuen no hyakunen (Віряни поспішають допомогти: столітня історія рятувальних робіт Тенрікьо), у якій детально описується історія Загону, а також заходи, які вони проводять. Сподіваюсь, що завдяки моїй доповіді більше людей матимуть можливість дізнатися про рятувальні роботи Тенрікьо.